Кролевецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №7

СВЯТКОВА ЛІНІЙКА, ПРИСВЯЧЕНА ТИЖНЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

Підготувала Момот Т. О.,

учитель української мови та літератури

ВЕДУЧА: Доброго ранку, любі друзі! Вас вітає ранкова програма «Сніданок з 1+1». Сьогодні у студії для вас працюють…

ВЕДУЧИЙ: Незрівнянна, тендітна, вишукана…

ВЕДУЧА: Та неперевершений…

ВЕДУЧИЙ: Тема нашої сьогоднішньої програми «Українська державна мова – символ єднання та престижу українського народу!»

ВЕДУЧА: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

ВЕДУЧИЙ: Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

ВЕДУЧА: Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

ВЕДУЧИЙ: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

ВЕДУЧА: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

ВЕДУЧИЙ: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

ВЕДУЧА: Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця. Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський. В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою “Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

ВЕДУЧИЙ: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

Тож зараз у нас на зв'язку……………… - журналіст студії «1+1», який повідомить нам про нелегкі часи в історії розвитку української мови.

ЖУРНАЛІСТ №1: Від сьогодні в українських школах починають святкувати тиждень української мови та літератури. Слід згадати ті роки, коли приводу для свята не було. Це:

• 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

• 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

• 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

• 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

• 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

• 1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

• 1884 р. – закрито всі українські театри.

• 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.

• 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

• 1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

• 1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

• 1989 р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

• У мене наразі все. Студіє!

ВЕДУЧА: …………, дякуємо тобі за таке повідомлення. А ми з вами продовжуємо. І у нас на зв'язку ще один журналіст, який сьогодні перебуває в одному з навчальних закладів України, а саме, у Кролевецькій загальноосвітній школі №7. ………………, тобі слово!

ЖУРНАЛІСТ №2: Дякую, студіє! Як ви зрозуміли, я знаходжуся у залі Кролевецької ЗОШ № 7, а поруч зі мною учні даної школи.

• Доброго ранку, школярі! Як настрій?

• Скажіть, яку мову легше вивчати: українську, російську чи англійську? Чому?

• А якою мовою ви спілкуєтеся у побуті (зі своїми друзями, знайомими, іншими людьми)?

• На скільки важливою є рідна мова для кожного з нас?

- Тетяно Олександрівно, скажіть, будь ласка, яка програма чекає на учнів цього тижня? Чи заплановані певні ігри, конкурси для дітей? (виступ учителя).

- Студіє, вам слово!

ВЕДУЧИЙ: Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, животворного трепету й вогню! У кожному слові найтонші відтінки почуттів і переживань, у кожному свій аромат.

ВЕДУЧА: Рідна мова! …Вона неповторна, співуча, мелодійна, бо увібрала в себе шум вічнозелених смерек, гомін полів і морів, запах лугів і трав. Переткана червоною калиною, хрещатим барвінком, вишневим цвітом, запашною рутою-м’ятою. Сила слова безмежна! Воно здатне робити диво, бо хвилює найтонші струни людського серця. Тож ми ніколи не повинні забувати слова Максима Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

ВЕДУЧИЙ: На сьогодні у нас все, зустрінемося завтра о цій же порі. З вами були…………. та ………………… До побачення!